Під Господарський суд області знову прийшли колишні петровці. Всі ці люди на підприємстві працювали до 2007-го року, доки їх не звільнили через скорочення. На вулиці вчорашні заводчани опинилися без зарплати, яку не платили довгими місяцями, а дехто з них – і без пенсії, оскільки два роки страхового стажу виявилися не зарахованими.Надії колишні «петровці» покладали на сьогоднішнє засідання. Їм здавалося, що відколи суд поновив справу боргів заводу, шансів відвоювати законно зароблене стало більше. Але сподівання виявилися марними. Судове засідання обмежилося заміною арбітражного керуючого, вже третього за останній час. У слуханнях знову оголошено перерву. Люди обурені: знову Феміда – не на їхньому боці. Відео
Вперше за останні 12 років херсонські бодібілдери пробилися до числа найкращих в Україні. Бронзовий призер кубку України і відкритого кубку Львова Артем Литвиненко до такого результату йшов 20 років. Як зауважує сам спортсмен, для побудови гарного тіла кількох тренувань на місяць недостатньо. У його випадку – це двічі на день шість днів на тиждень.
Три з половиною години екскурсій десятками кілометрів по 16-ти об’єктам – у Херсоні розробили туристичні маршрути. Над їх створенням спільно працювали спеціалісти міського управління культури та активісти громадської організації Центр живої історії та реконструкції «Олешшя». Перший маршрут, що презентували журналістам поки в електронному вигляді, - називається «Херсон: історія і сучасність». Він – оглядовий, автобусно-пішохідний. Цей маршрут включає в себе відвідування пам’ятника Джону Говарду, Федору Ушакову, Григорію Потьомкіну. А також серед об’єктів екскурсії – обласний театр імені Миколи Куліша, вулиця Суворова, меморіал Слави, парк імені Леніна. А от другий маршрут назвали «Потьомкін і Херсон», він зможе показати туристам місця, що пов’язані з життям світлішого князя Григорія Потьомкіна. Від «Московських воріт», через Катерининський собор, Очаківську браму, Арсенал до пам’ятника засновнику Херсона. Включає екскурсія і прогулянку Дніпром. Як кажуть у центрі живої історії та реконструкції, розробляла маршрути велика команда, консультувалися зі співробітниками краєзнавчого музею. Намагалися відійти від стереотипів. 
Ризикуючи власним здоров’ям, у центрі Херсона городянин Олег щодня переходить цю дорогу. Йому часто доводиться пропускати автівки, хоча правил руху не порушує. Як каже, про те, що тут існує пішохідний перехід можна лише здогадуватися. Зебри, яка має бути накреслена на перехресті, немає. Дорожні та пішохідні знаки у Херсоні є, та немало з них – у жахливому стані. Іржа, фарба або ж приклеєна об’ява – на знаках херсонці бачать саме це, а деяких взагалі не видно з-поміж дерев. До того ж, відсутність відповідної розмітки створюють підвищену небезпеку на дорогах. Ці та інші дорожні проблеми помічають не тільки мешканці нашого міста. Юрій приїхав на південь України зі столиці. Каже, подібна ситуація склалася не лише тут. Проте у нас стан доріг зовсім плачевний – покриття розбите, про безпеку руху зовсім ніхто не піклується.
Зустріти театралів, подякувати їм за тиждень під знаком сценічного мистецтва на площу під обласним академічним музично-драматичним театром прийшли сотні городян. Очікують гала-концерту. Під час нього має розкритися головна інтрига фінального вечора: оголосять переможців. Гран-прі «Мельпомени» - головну номінацію, як і прогнозувалося, взяли актори Національного академічного драмтеатру імені Франка. Виставою Віталія Малахова «Грек Зорба» кияни показали справжній клас. Взагалі ж серед переможців різні театри. Ось вже п’ятий рік поспіль з дипломом, який символізує визнання херсонського глядача додому поїде Пермський театр «У моста». Театральні критики, які як завжди увійшли до складу журі, в один голос кажуть: з кожним роком фестиваль набуває обертів, і в плані професіоналізму також. 
Грають актори пермського театру «У Моста». Ближче до завершення міжнародного фестивалю «Мельпомена Таврії» перший у світі містичний театр показав як можна ліричну комедію зіграти як фантасмагорію. На сцені – все як чорним по білому у Гоголя. Ну, майже все. Ті ж герої, той же класичний сюжет ліричної комедії. Тільки з містичними елементами. Темнота на сцені, руки, що з’явилися ні звідки, несподівана поява дійових осіб. У постановках режисера і за сумісництвом засновника та художнього керівника театру Сергія Федотова завжди є надприродні сили. В комедії «Одруження», як і у всьому гоголівському циклі постановок, режисер побачив таємні знаки присутності потойбічного. В цій виставі, прем’єра якої відбулася ще в далекому 92-му, один із героїв виявляється чортом, який режисує власну постановку. Ми зустрілися з Сергієм Федотовим вже після вистави. Інтерв’ю перед нею ані режисер, ані актори не давали – репетирували до останнього. 
На гарячому групу із семи мисливців за металом просто на полі застали співробітники СБУ. Оперативники не приховують: були вражені технологією, що використовували злочинці. Зрошувальна система вирізалася під землею. Оборудка чинилася практично безшумно і за повної пітьми, у заздалегідь виритій траншеї, накритій брезентом. Для демонтажу в поле під Білозеркою організатори злочинної операції підтягли великовантажний транспорт. Вирізаний метал негайно вивозився за межі регіону. Його мали доставити до одного з портів України для відправлення у Туреччину. 
Днями тут відкрили пам’ятник герцогу Фердінанду Ангальтсько-Кетенському, який і засновнував на сьогодні всесвітньовідоме селище – Асканію-Нову. Сам герцог увійшов в історію як людина, що була небайдужою до долі Російської імперії. У 1827-му Фердінанд звернувся з листом до імператора Миколи першого з пропозицією створення плану розвитку вівчарських господарств у Росії. Таку ідею правитель схвалив і навіть розпорядився надати герцогству дві земельні ділянки. Так виникне ангальтсько-кетенська колонія, на колишній території якої і знаходиться Асканія-Нова – розповідає німецький краєзнавець Ханс Шван. 
Відбувся обласний турнір з кіокушин-карате. На татамі запросили спортсменів із шести регіонів півдня України, а також Автономної Республіки Крим. Свої сили показали близько п’ятдесяти юних каратистів. Організатором змагань виступила Херсонська обласна федерація кіокушин-карате.
Вкидання шайби і змагання розпочалися. У «Фаворит-Арені» стартував Міжнародний хокейний турнір «Кубок Херсона». Змагаються за почесний трофей 6 команд юнаків 2002-го – 2003-го років народження: 5 українських та одна з Білорусі. До речі, минулого року цей хокейний турнір проводився раніше – на початку травня – і також зібрав 6 команд однолітків із Херсона, Запоріжжя, Харкова, Вінниці та російського Ростова. Тоді херсонська команда показала стовідсотковий результат - «Дніпро» посів перше місце та кубок Херсона залишився вдома. Наразі наші хокеїсти так само налаштовані на перемогу. 
Кетен, Варшава, Сахалін і низка міст України. Така географія гостей, які прибули на Херсонщину відзначати одну з найважливіших подій у культурно-науковому просторі країни. Вже за кілька годин - серйозна конференція. А поки всі зібралися в найкрасивішому куточку перлини степу – у центрі дендропарку, перед озером. Господар свята, директор біосферного заповідника «Асканія-Нова», Заслужений природоохоронець України, член Національного комітету ЮНЕСКО Віктор Гавриленко зі сцени та в інтерв’ю не приховує емоцій: у солідну дату є чим пишатися.
Поміряти тиск, проконсультуватися з лікарем, чи просто купити пігулку – мешканці села Іванівка Голопристанського району можуть це зробити лише подолавши дев’ять кілометрів. Нещодавно у населеному пункті закрили єдиний фельдшерсько-акушерський пункт.
Опади в низці сіл Білозерського району, як би це не дивно звучало, йдуть за графіком. Люди запевняють – з волі керівництва одного з великих сільгосппідприємств хмари розстрілюють зі спеціальної установки.
Це – спільний проект комунального підприємства «Ліки Херсонщини» та Херсонської обласної ради. Такий заклад у місті – третій. За словами директора підприємства Тетяни Коваленко, дане приміщення потребувало капремонту досить довго. Принцип роботи комунальної аптеки №4 простий: спочатку пільговики мають пред’явити посвідчення. Потім їх особисті дані співробітники закладу вносять до електронної бази. Якщо пенсіонер не має окремих пільгових категорій, йому достатньо пред’явити пенсійне посвідчення. В переліку медикаментів у першу чергу – найбільш затребувані серед людей похилого віку. Олександр Колмиков - перший покупець в аптеці. Придбав небагато, проте, як каже, цінову різницю відчув. Серед перших покупців – голова Херсонської обласної ради Віктор Пелих. Як зазначив голова обласної ради, їх мета – не лише створити доступні ціни на медикаменти, а ще й подбати про конкурентоспроможність таких аптек. Ліки до аптеки постачають ліцензійні фірми. Препарати сертифіковані та перевірені інспекцією контролю якості. Голова ради ветеранів Віктор Куценко зазначив, це дуже важливо. Роботи по благоустрою аптеки взяли на себе у Херсонській міській раді. Керівники міста та області незабаром планують відкрити ще один такий заклад, його спеціалізацією буде виготовлення ліків. 
На підприємстві його урочисто передали замовнику – представникам хорватського судноремонтного заводу «Victor Lenac». Відповідальна мить – обмін документами і зміна прапору – з українського на хорватський. На урочистому мітингу все як у старі добрі часи – гримить музика, на почесних місцях - ветерани підприємства, більшість заводчан - зі своїми родинами. На сцені – високі гості: Здача доку – знакова подія не тільки для херсонців. Кілька слів про цього красеня. Термін служби - 50 років, підйомна сила – 8 з половиною тисяч тон, довжина – 155 метрів, ширина – близько 34-ьох. У ньому півтори тисячі тон сталі та ще більше цементу. Плавучі залізобетонні доки заводу «Паллада» - унікальні. Таких у світі не будують. А от палладівці подібних за всю історію заводу випустили понад 90-то. Херсонські доки експлуатуються, приміром, у Японії, Фінляндії, Болгарії, Росії, Північній та Південній Кореї. Це вже четвертий док, який завод «Паллада» будує для хорватів. Теперішній планують запустити у роботу наприкінці липня. Іноземні гості думають і над наступним замовленням. Дубравко Матая - технічний директор хорватського судноремонтного заводу. Разом з палладівцями він на полігоні підприємства випробовував док, який занурився до максимальної позначки – близько 12-ти метрів. Наразі на «Палладі» готуються до реалізації нових проектів – сьогодні у підприємства є декілька потенційних замовників з Росії та країн СНД. Адже 75 років існування державного заводу «Паллада» довели: такі доки, будують тільки у Херсоні!!! 
На МКП «Херсонелектротранс» ситуація тільки загострюється. Зранку до нас звернулися працівники ремонтного відділу комунального підприємства. Слюсарі, механіки та електрики продовжують страйк. Адже зарплату, яку заборгували три місяці, так і не виплатили. Протест технічної частини персоналу вже позначився на роботі підприємства. З депо вийшло менше тролейбусів. Машини не пройшли контроль. За словами страйкарів, ті тролейбуси, що перебувають на лінії, теж не готові до роботи, чим фактично наражають на небезпеку городян. Вдаватися до кардинальних заходів, що напряму може позначитися на херсонцях, тролейбусники, кажуть, не хотіли. Вони просто не мають іншого вибору. У кожного сім’ї, в яких чекають зарплату. 
Бронювання робочого місця, ціна на туалет та норми в’їзду продавців на територію ринку – у Херсоні обговорювали нові правили торгівлі на міських ринках. На заході зустрілися ті кому не байдуже до нововведень - підприємці, директори ринків та представники міської влади.
Справжню купецьку вітальню відкрили у Херсонському обласному краєзнавчому музеї. На виставці «Незвичайних традицій», можна роздивитися старовинні експонати, колекцію яких сформували у 80-х роках. Тут є все для чаювання: сервізи і підстаканники, посуд для приготування гарячих напоїв, та звісно ж, самовари: латунні, мідні, посріблені, об’ємом на чашку та навіть на піввідра. Чаювання – одна з найдревніших традицій у світі. Прихильники чаю з молоком, мабуть, знають – цей звичай прийшов до нас із Англії. А додавати до напою лимон почали саме в Росії. Проте основні традиції чаювання, на жаль, не збереглися. А ось каву вважають більш сучасним напоєм, хоча його стимулюючі властивості, якщо вірити легенді, відкрив ще у 850-му році звичайний ефіопський пастух Калді. Він звернув увагу на дивну поведінку своїх кіз: наївшись листя і плодів кавового дерева, тварини ставали дуже збудженими. Пастух поділився спостереженнями з настоятелем монастиря, який вирішив випробувати вплив зерен на собі. Він приготував кавовий відвар і напоїв їм ченців, щоб ті не спали під час нічних молебнів. Надалі служителі навчилися обсмажувати і подрібнювати зерна. Сьогодні ж випити чашку чаю або кави – щоденна справа. Як кажуть херсонці, особливої уваги цьому дійству навіть не приділяють. Серед виставкових експонатів – вироби відомих самоварних фабрик, зокрема, Воронцова, Тейлє Баташевих. Остання, до речі, у дореволюційній Росії постачала самовари до імператорського столу. 
Того дня ніщо не віщувало біди. Двоюрідні брати Ілля та Артем, кожному по шість років, з курсів початкової підготовки попрямували до бабусі. Та вже згодом поспішили додому, от-от мали повернутися батьки, що працювали на заробітках у сусідньому селі. Що потягнуло малечу на канал, при чому хлопчаки не вміли плавати, не зрозуміло.
«Янка Купала. Кола раю» - драматична історія однієї людини – відомого поета Білорусії та про непростий та суперечливий час, в якому опинилося декілька народів. На сцені Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру імені Миколи Куліша - повномасштабна історична драма.
У Херсоні мають з’явитися «вікна життя». Так називають спеціальні місця, де матері внаслідок небажаної вагітності можуть залишити своє немовля, не піддаючи його життя небезпеці, і де новонароджений одразу ж потрапить до рук лікарів. Про намір їх облаштувати повідомляють в обласному управлінні охорони здоров’я. Адже, як тут кажуть, на Херсонщині продовжують знаходити новонароджених у смітниках, або навіть у туалетах. Часом вже неживих. Цього року такий випадок вже трапився. «Вікно життя» - проект унікальний для України, але аж ніяк не для європейських країн. Сьогодні вони існують в Німеччині, Австрії, Чехії, Угорщині, Італії, Бельгії, Нідерландах та Польщі. Свого часу подібні пункти відкривали при церквах. Суть проекту - таким чином суспільство намагається дати можливість матерям, як це не страшно звучить, дозволити залишитися новонародженим в живих. В Україні «вікна життя» вже відкрили, приміром, у Києві та Львові. У Херсоні ж перше віконце планують облаштувати до кінця цього року – біля приймального відділення пологового будинку Суворовського району. Думають і про друге. 