1)Щорічний турнір з веслування на байдарках та каное пам’яті заслуженого тренера Радянського Союзу Олександра Курака зібрав 140 спортсменів з 13 команд області. Херсонець Влад Іванов на байдарці прийшов першим на дистанціях 1000 та 500 метрів. На цих же відрізках, але у молодшій віковій категорії, переможцем став голопристанець Едуард Глінка. Серед дівчат у своїх вікових категоріях на кілометровій дистанції переможницями були Ганна Нечай та Вікторія Шевельова, на півкілометровій - Настя Авдеєва та Лілія Байраченко. По дві перемоги серед каноїстів здобули Віталій Приймак та Андрій Риженко. 2)Футбольна команда херсонської школи №47 пробилася до фінальної частини Всеукраїнського турніру «Шкіряний м’яч». Юнаки 97-го року народження спершу виграли обласний відбір, а тепер перемогли і на зональних змаганнях. У першому матчі херсонці пройшли команду Кіровограда –2:1, потому футболісти з Первомайська виграли у кіровоградців 4:2, і вже у вирішальному матчі наші перемогли первомайців з мінімальним рахунком – 1:0. Єдиний м’яч на 32 хв. забив кращий гравець турніру Фемі Аметов. Відтак, херсонці увійшли до вісімки кращих команд України, які проведуть фінальну серію поєдинків у місті Львові наприкінці літа, де і буде визначено чемпіона. Тим часом молодші футболісти цієї школи під керівництвом Федора Кузьменка вже виступили у фіналі, який пройшов у Луганську. Там хлопці посіли 6 сходинку, проте стали першими в змаганнях з елементів футбольної техніки. Як наслідок, всіх футболістів нашої команди запрошено на навчання в академіях Шахтаря, Металіста, Зорі та Карпат. Так само кілька клубів Прем’єр-ліги в своїх школах воліють бачити вже 7 юнаків команди 97-го року. До слова, це далеко не перша хвиля міграції наших футбольних талантів. Минулого року 10 хлопців поїхали навчатися до Києва та Харкова. Те, що так само вчинять запрошені і цьогоріч, сумнівів не викликає. Адже розвивати свій талант у місті, де один з половиною стадіон, бажаючих небагато.
3)Херсон проти Сполучених Штатів. Днями в училищі фізкультури відбулась матчева зустріч двох команд борців вільного стилю. Ініціатором таких змагань виступив Олімпійський чемпіон з вільної боротьби Джон Петерсон. Подібні зустрічі вже проходили в Києві, Криму та Харкові, цьогоріч – Херсон.
Валерій Іздебський
Тренер з вільної боротьби
«Атлети в дії», так називається міжнародний спортивний клуб, який працює у 85-ти країнах світу, на території України існує вже 4 роки. Для поїздки до Херсона гості обрали найкращих спортсменів майже з 400 претендентів зі штатів Джорджія, Айова Теннессі. Як зауважує Стівен Баррет, член американської команди, у них свій стиль боротьби, коледжний стиль, але досвід інших зайвим не буває.
Стівен Баррет, член команди «Атлети в дії»
за підсумками зустрічі перший склад херсонської команди переміг американців з рахунком 8:2, другий розійшовся з гостями миром -5:5. Кращими спортсменами змагань визнано Івана Іздебського і Майкла Хукера. По завершенні херсонського форуму обидві команди відправились до Скадовська, де проведуть Всеукраїнський турнір «Дружба» за участі команд Молдови, Польщі та Росії.
Російсько-українська команда, представники якої займаються вивченням історії та реконструкцією старожитностей, відтворила частину маршруту відомого походу на хазар князя Київського Святослава з В’ятічей до Києва, що відбувся більше тисячі років тому. Серед учасників походу – і херсонці. Брати Павло та Олексій Білецькі разом з друзями за 16 днів здійснили перехід від селища під Курськом до Києва. Човни – автентичні, побут – максимально наближений до середньовічного. Цей похід став першим подібним на території СНД. 
Один із культурно історичних центрів півдня України перетворився на середньовічне азіатське місто. Вузькі вулиці, заплутані провулки, відсутність єдиної архітектурної системи. На жаль, це і є сучасний Херсон. 
Зі сльозами на очах Надія Анікіна розповідає як із року в рік у селищі Комишани розпочинається літо. Для мешканців вулиць Херсонська, Космонавтів, Радянська тепла пора року асоціюється не інакше, як із надзвичайною ситуацією. Люди змушені сидіти без води. Зі своєю бідою комишани не раз зверталися до міськводоканалу. У відповідь чують одне – треба замінити водопровідні труби, у підприємства на це коштів немає, а відтак складайтеся самі. Люди обурені такою постановкою питання. Та й чи в трубах річ? Адже вода відсутня у суху погоду. Як тільки-но дощ – крани зриває від напору.