Екскурсію територією ввіреної сільради він розпочав із місцевого клубу. Сільський голова с. Добропілля у Голопристанському районі Сергій Зуденков звертає увагу – це тільки з центральної частини фасаду приміщення осередку культури ремонтується, встановлено пластикові вікна. З тилу – зовсім інша картина. На капітальні роботи необхідно не менше 250-ти тисяч гривень. Для сільради – кошти не підйомні. Директор сільського клубу розповідає – через відсутність опалення у приміщенні змушений скорочувати святкову новорічну програму до мінімуму. У залі не можливо висидіти. А ще працівники від культури моляться Богу, щоб не пішов дощ, інакше знову заллє сцену.
Через брак фінансування потерпає і сільська медицина. Добропільська амбулаторія – колишня лікарня зі стаціонаром на 25 ліжок і штатом у 35 чоловік. Сьогодні тут роблять фізпроцедури та прості обстеження – лабораторія працює раз на тиждень. Місцеві медики кажуть, добре, що хоч це вберегли, але потреби населення значно більші.
Картину, що відображає можливості місцевого самоврядування, доповнює дорога. Восьмикілометровий в’їзд до села не ремонтувався з кінця 80-х. На новий асфальт потрібні мільйони. У місцевому бюджеті об’ємом трохи більше мільйону, і це з урахуванням трьох сіл, що при Добропільській раді, коштів на дороги – катма. Ледь вистачає покрити захищені статті. Одним словом, замість того, щоб повернутися до села обличчям, держава поки що – десь з іншого боку. Місцевому ж самоврядуванню – не до сподівань та очікувань. Йому б вижити. Що, власне, цілком можливо. Головне, аби не заважали.
Відео
Розмови щодо нововведення з’явилися декілька років тому. Проте його впровадження весь час відкладали. На сьогодні існує три освітньо-кваліфікаційних рівні: «бакалавр», «спеціаліст» та «магістр». Згідно нововведень, одна із цих з’єднувальних ланок просто загубиться у просторі. Після отримання диплому неповної вищої освіти «бакалавр», наступний крок – магістратура. Але потрапити до неї зможе далеко не кожен. Причини – успішність, вартість та термін навчання. Студенти одного із херсонських університетів в один голос зазначають – перспективи такої реформи утопічні. За словами ректора Херсонського національного технічного університету Юрія Бордачова, одна із причин скасування кваліфікації «спеціаліст» - євростандарт. У нашій державі «бакалаври» не сприймаються як повноцінні фахівці. Адже їх готують і університети, і технікуми. Кількість місць на кадровому ринку для них обмежено. У низці затребуваних професій при наймі на роботу достатньо диплому саме «спеціаліста». Ректор також зазначив – дипломи тих, хто уже отримав кваліфікацію «спеціаліста» скоріше за все прирівняють до «магістрів». У Херсонському обласному управлінні освіти кажуть – офіційних даних поки що немає, проте на відповідну директиву вони очікують уже цього місяця. Відео 
Мощі Миколи Мирлийського Чудотворця привезли до Свято - Духівського кафедрального собору з самої Італії. Святиня пробуде в Херсоні до 11 грудня.
Показники звернень за субсидією цього року перевищують минулорічні. У Державній службі статистики вже підрахували – бажаючих отримати житлові субсидії у жовтні побільшало у 9 разів. Тоді в Україні кількість звернень стала рекордною. Загалом, за 10 місяців цього року за субсидіями на оплату послуг ЖКГ звернулося більше 1-го мільйона трьохсот тисяч українських родин. В Херсоні лише в Суворовському районному управлінні праці та соціального захисту прийняли на період опалювального сезону близько 2-ох з половиною тисяч заяв на отримання субсидій. 
