Цьому гіганту індустріалізації Раїса Славоходова присвятила більше тридцяти років. Мир, праця, травень. Ці слова і по сей день нагадують жінці про свято, яке відзначали усім народом.
На руках - рукавиці, на ногах - кирзові чоботи - працювала Раїса Славоходова у найскладнішому відділені заводу – бітумно-технологічному цеху. Як розповідає жінка, робота була не із приємних. Гарячий бітум зливали з бункерів у паперові мішки, які самі ж і робили. Працювали плідно - кожна жінка набирала не менше п’ятдесяти.
Роботи на Нафтозаводі вистачало на всіх, працювали не менше шести днів на тиждень, інколи й взагалі без вихідних. Ветеран праці згадує, підприємство нагадував мурашник. Люди щось тягли, пересували. І все без механізації, вручну. Жінка каже, у радянські часи все це лише заохочували.
Разом працювали, разом і відпочивали. Особливою подією були демонстрації першого та дев’ятого травня. З кульками та квітами, прапорами й плакатами люди виходили на вулиці. Хтось вірші читав, хтось співав, а деякі пританцьовували під гармошку чи балалайку. Жінка каже, нажаль все ці святкування залишилися тільки на фотографіях. Та й відзначати сьогодні нічого.
Відео
Перехрестя вулиць Перекопська та Миру – після резонансної дорожньо-транспортної пригоди, що сталася тут 13 січня, коли під колесами маршрутки загинув 10-річний хлопчик, минуло вже більше трьох місяців. Одразу після трагедії сюди на термінову нараду з’їхалися міські чиновники. Тоді за результатами виїзду вирішили розробити проект організації безпечного руху по Перекопській в межах проспекту Текстильників та вулиці 28-ої Армії і встановити тут світлофор. А ще замовити додаткові дорожні знаки і окреслити план зменшення кількості реклами. Як бачимо, невдовзі вже настане літо, а на перехресті немає не те що обіцяного світлофора, тут не нанесли навіть пішохідні переходи, люди продовжують з побоюваннями переходити дорогу. Відео 
Цей твір разом з іншими світовими шедеврами, зокрема «Маленький принц» Екзюпері, «Том Сойєр» Марка Твена, «Айвенго» Вальтера Скотта, «Божественна комедія» Данте, «Мауглі» Кіплінга школярі вивчати не будуть. У Міністерстві освіти, науки та спорту України розробили нову навчальну програму для учнів 5-9 класів. Замість класиків урядовці пропонують включити до програми сучасну літературу, зокрема «Гаррі Поттера» та «Алхіміка» Пауло Коельо. Вчитель зарубіжної літератури з 40-ка річним стажем Валентина Харченко такою новиною шокована. Щодо сучасних авторів, звісно ж, їх також потрібно читати. Проте замінити ними твори, на яких виховувалось не одне покоління, неможна. У Херсонській обласній бібліотеці ім. Гончара зазначають, попит на літературу простежують регулярно. На сьогодні за творами шкільної програми до бібліотеки звертається дуже мало учнів.Співробітники також наголосили, читати потрібно і сучасні твори, проте далеко не всі підряд. Розробляючи нову програму, треба орієнтуватися на вік та психологію дитини. В цілому, нововведення викликало низку обурень серед викладачів українських навчальних закладів. У Міністерстві нову програму пообіцяли переглянути. 
Він більше любить гострохарактерні ролі. Як правило, це негативні персонажі, ті вимагають особливого пошуку. Втім, певно, злих грає більше в театрі. З кіно знаємо Горянського іншого – добряка. Глядачеві і на думку не спадає, як із щирими очима і веселим обличчям можна бути негативним героєм. Інакше не було б такого Кості-психіатра із «Дня народження Буржуя». Його Володимир Горянський зіграв на початку кіно-кар’єри і – прокинувся знаменитим. В інтерв’ю актори, буває, не приховують: ну немає в них улюблених ролей, ну не можуть виділити якогось одного героя. Правда, це не про Володимира Горянського. 