Цього року Масляна пройде з 20 по 26 лютого. З давніх часів це свято завжди проходило весело і широко - на вулицях влаштовували народні гуляння, пекли велику кількість млинців, спалювали опудало зими. За традицією, Масляна святкується тиждень, де кожен день має своє значення, назву і звичаї. Понеділок зустріч. В цей день починали пекти млинці, перший з яких віддавали убогим на поминки покійних. Вівторок означає загравання. З ранку звали молодь кататися з гір і поїсти млинців. Того дня в гості чекали рідних і знайомих. Середа - це ласуни. В цей день на млинці ходили зяті до тещ. Четвер означав широкий розгул. Починалися народні гуляння, катання на крижаних гірках, гойдалках, конях. П'ятниця називається вечірки тещ. Зяті запрошували в гості своїх тещ, пригощали їх млинцями. Субота - це посиденьки зовиці, коли молоді невістки запрошували в гості до себе сестер чоловіків. Останній день Масляної - це Прощена неділя. У цей день усі просять один у одного пробачення.У Херсоні святкування Широкої Масляної проходитиме
25 лютого на площі Героїв Сталінграду. Впродовж усього дня на херсонців та гостей міста чекатиме святкова торгівля, виставка-ярмарок робіт народних майстрів та ремісників, етнічна кухня для всіх бажаючих, місто живої історії, вогняне шоу, велика конкурсна і концертна програма та багато-багато млинців. Відео
Імпровізована митниця через південні кордони Великого князівства Литовського, охоронну і митну службу несуть українські козаки – виписують паспорт, збирають мито за перевіз та на козацькі шаровари. Так звану Вітовтову митницю початку 15-го століття, що знаходилася на території Херсонської області, відтворили у бібліотеці імені Олеся Гончара. Привід – вагомий. У визначну дату для литовців - День незалежності – у Херсоні відзначили День Литви. Вперше. І, в Почесному консульстві республіки у Херсонській та Миколаївській областях сподіваються, що це лише початок. 
Де-не-де на деревах гойдаються годівниці, які раніше можна було побачити в кожному парку. Проблему не залишили без уваги і мешканці міста. Зазвичай годівниці поблизу шкільних закладів розташовують діти. Раніше їх майстрували на уроках праці. Та як з’ясувалося, на сьогодні у шкільній програмі виготовлення годівниць та шпаківень немає. Тепер цей захід проходить у рамках щорічної благодійної акції. При чому участь у порятунку тварин беруть далеко не в усіх навчальних закладах. Втім, нам все-таки пощастило відшукати школу, в якій виготовляють годівниці. Діти не просто їх майструють, вони вкладають душу у свою роботу. Адже знають – від них залежить доля голодних пернатих. Школярі вивчають, які птахи залишаються вдома та чим їх можна годувати. Годівнички діти виготовляють із найрізноманітніших матеріалів: картонних коробок, пляшок, дерева. Подібні заходи звичайно ж рятують міську птицю від загибелі. Та крім цього формують у малечі творчі здібності і гуманне ставлення до природи. Після того, як годівниці наповнили поживним кормом, школярі поспішають прилаштувати їх на деревах. Пташки не змусили нас довго чекати - до нових споруд злетілася ціла зграя пернатих. Та це лише один приклад прояву людської щирості. Звісно ж, серед херсонців є добрі серця. Проте факти говорять за себе – таких сердець дуже мало. 
Начальник УМВС області Валерій Літвін запросив до відкритого діалогу виконуючу обов’язки керівника обласного управління освіти Євгенію Кулькіну та представників засобів масової інформації.