Кілька тижнів тому перше читання у Верховній Раді пройшов документ, яким пропонувалося скасувати пільги для 16-ти категорій населення. «Діти війни», афганці, чорнобильці, ветерані збройних сил, постраждалі від репресій – представники кожної від них зібралися на пікет на у центрі Херсона. Серед тих, прийшов висловити протест, і Микола Срібний. Голова правління обласної Асоціації ветеранів підводників констатує – тільки у Херсоні офіційно мешкають тисячу шістсот ветеранів збройних сил. Люди відслужили державі а та, виходить, з ними не рахуються.
Найбільше на мітингу людей похилого віку. Виступи «дітей війни» особливо емоційні, пенсіонери ледь стримують сльози. Сьогодні і з пільгами ледь зводять кінці з кінцями. Як житимуть після відміни – не знають.
Вислухавши обурення всіх небайдужих до питання відміни пільг, прийнявши чергову петицію до уряду і Парламенту, пікетувальники розходяться. З надією на те, що їх почують. Якщо не в Херсоні, то у столиці, на великій акції протесту.
Відео
Цей день - не свято. Це - своєрідний знак біди, що нагадує суспільству про існування поруч людей з обмеженими фізичними можливостями, про допомогу і про солідарність. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, щороку кількість сліпих у світі зростає на 1 мільйон осіб, кожні 5 секунд втрачає зір одна доросла людина, кожну хвилину - одна дитина. Мешканка Херсона Алла Чернат погано бачить від народження. Оточуючих як вдома, так і на вулиці впізнає здебільшого по голосу. Чоловік жінки – не бачить взагалі. Та виходить з дому найчастіше саме він. Про те, як пересуваються та з якими труднощами незрячі стикаються тут у Херсоні, серед інших людей, Алла Чернат може розповісти чимало. Взяти хоча б відношення у громадському транспорті або кількість спеціальних світлофорів для тих, хто не бачить. Їх у Херсоні можна на пальцях однієї руки перерахувати.Відео 
У Херсонському краєзнавчому музеї - віртуальна екскурсія на 300 років назад, коли у пониззі Дніпра на території сучасного Цюрупинська «сіли Кошем» козаки. На слайдах – далекий 1711-ий рік, Олешшя, карти розташування запорожців. В залі – костюмоване дійство, кобзарі та козаки. У виконанні співробітників музею. Історики називають існування Олешківської Січі винятковою подією, адже розташовувалася вона на території Кримського ханства. Її історія нероздільно поєднана з Кам’янською Січчю, 300-річчя якої відзначили два роки тому. У 1709 році запорожці на чолі з кошовим отаманом Костянтином Гордієнком взяли участь у військово-політичному виступі за незалежність України разом з гетьманом Іваном Мазепою. Після поразки під Полтавою й руйнування російськими військами Чортомлицької Січі, козаки заснували Січ на самому кордоні земель Війська Запорозького з Османською імперією — при впадінні у Дніпро річки Кам’янки. Але вже у 1711 році запорожці вимушені були перейти під протекторат Кримського ханства й «сіли Кошем» на лівому, татарському березі Дніпра. Так і виникла Олешківська Січ на місці сучасного Цюрупинська. 
