Бронювання робочого місця, ціна на туалет та норми в’їзду продавців на територію ринку – у Херсоні обговорювали нові правили торгівлі на міських ринках. На заході зустрілися ті кому не байдуже до нововведень - підприємці, директори ринків та представники міської влади.
Як кажуть торговці, день для громадських слухань зовсім - не вдалий: майже усі на своїх робочих місцях. Тож на початку зборів – не людно: до сорока осіб. Перша частина слухань – розпочалася. Ознайомившись з нововведеннями, підприємці спробували внести свої корективи. Як виявилося, їх не багато, та серед найболючіших питань – послуги, за окрему плату.
Громадські слухання: частина друга. Свою думку щодо пропозицій підприємців висловлює адміністрація ринків. Використання туалету, вантажно-розвантажувальні роботи та транспортні послуги, як кажуть керівники - безкоштовний лише сир у мишоловці. Зробити ці послуги безоплатними - не має можливості, адже це завдасть великих збитків.
Крім цього підприємці, підняли питання щодо обов’язкового оформлення договорів з адміністрацією ринків, адже, як кажуть, цей пункт Правил майже не виконується. Однак, через суперечки двох сторін, вирішити цю проблему не вдалося. На громадських слуханнях була також спроба розглянути питання щодо перегляду тарифів на електроенергію й водопостачання, та вартість одного торгівельного місця на ринку. Проте ці пропозиції так і не розглянули. Найближчим часом, депутатська комісія має винести остаточне рішення. Однак для кого ці нововведення будуть дохідними? Це питання поки що не має відповіді. Сподіваємося, що профільний комітет враховує всі зауваження.
Відео
На підприємстві його урочисто передали замовнику – представникам хорватського судноремонтного заводу «Victor Lenac». Відповідальна мить – обмін документами і зміна прапору – з українського на хорватський. На урочистому мітингу все як у старі добрі часи – гримить музика, на почесних місцях - ветерани підприємства, більшість заводчан - зі своїми родинами. На сцені – високі гості: Здача доку – знакова подія не тільки для херсонців. Кілька слів про цього красеня. Термін служби - 50 років, підйомна сила – 8 з половиною тисяч тон, довжина – 155 метрів, ширина – близько 34-ьох. У ньому півтори тисячі тон сталі та ще більше цементу. Плавучі залізобетонні доки заводу «Паллада» - унікальні. Таких у світі не будують. А от палладівці подібних за всю історію заводу випустили понад 90-то. Херсонські доки експлуатуються, приміром, у Японії, Фінляндії, Болгарії, Росії, Північній та Південній Кореї. Це вже четвертий док, який завод «Паллада» будує для хорватів. Теперішній планують запустити у роботу наприкінці липня. Іноземні гості думають і над наступним замовленням. Дубравко Матая - технічний директор хорватського судноремонтного заводу. Разом з палладівцями він на полігоні підприємства випробовував док, який занурився до максимальної позначки – близько 12-ти метрів. Наразі на «Палладі» готуються до реалізації нових проектів – сьогодні у підприємства є декілька потенційних замовників з Росії та країн СНД. Адже 75 років існування державного заводу «Паллада» довели: такі доки, будують тільки у Херсоні!!! Відео 
На МКП «Херсонелектротранс» ситуація тільки загострюється. Зранку до нас звернулися працівники ремонтного відділу комунального підприємства. Слюсарі, механіки та електрики продовжують страйк. Адже зарплату, яку заборгували три місяці, так і не виплатили. Протест технічної частини персоналу вже позначився на роботі підприємства. З депо вийшло менше тролейбусів. Машини не пройшли контроль. За словами страйкарів, ті тролейбуси, що перебувають на лінії, теж не готові до роботи, чим фактично наражають на небезпеку городян. Вдаватися до кардинальних заходів, що напряму може позначитися на херсонцях, тролейбусники, кажуть, не хотіли. Вони просто не мають іншого вибору. У кожного сім’ї, в яких чекають зарплату. 
Справжню купецьку вітальню відкрили у Херсонському обласному краєзнавчому музеї. На виставці «Незвичайних традицій», можна роздивитися старовинні експонати, колекцію яких сформували у 80-х роках. Тут є все для чаювання: сервізи і підстаканники, посуд для приготування гарячих напоїв, та звісно ж, самовари: латунні, мідні, посріблені, об’ємом на чашку та навіть на піввідра. Чаювання – одна з найдревніших традицій у світі. Прихильники чаю з молоком, мабуть, знають – цей звичай прийшов до нас із Англії. А додавати до напою лимон почали саме в Росії. Проте основні традиції чаювання, на жаль, не збереглися. А ось каву вважають більш сучасним напоєм, хоча його стимулюючі властивості, якщо вірити легенді, відкрив ще у 850-му році звичайний ефіопський пастух Калді. Він звернув увагу на дивну поведінку своїх кіз: наївшись листя і плодів кавового дерева, тварини ставали дуже збудженими. Пастух поділився спостереженнями з настоятелем монастиря, який вирішив випробувати вплив зерен на собі. Він приготував кавовий відвар і напоїв їм ченців, щоб ті не спали під час нічних молебнів. Надалі служителі навчилися обсмажувати і подрібнювати зерна. Сьогодні ж випити чашку чаю або кави – щоденна справа. Як кажуть херсонці, особливої уваги цьому дійству навіть не приділяють. Серед виставкових експонатів – вироби відомих самоварних фабрик, зокрема, Воронцова, Тейлє Баташевих. Остання, до речі, у дореволюційній Росії постачала самовари до імператорського столу. 