Реконструкція у Свято-Успенському Кафедральнму соборі триває

Храм відновлюють понад десять років. З робочим візитом сюди приїхав міський голова Володимир Сальдо.
Свято-Успенський Кафедральний собор збудували ще у 18 столітті. За легендою, після побудови храму, в місті припинилася епідемія чуми. У 30-х роках 20-го століття храм закрили, а будівлю передали під спортивний клуб. Діяльність собору відновили лише через 10 років. Протягом майже трьох століть – жодної капітальної реконструкції – не вистачало коштів. Як зазначив настоятель собору Архімандрит Олексій, у храмі не було навіть дзвіниці. На сьогодні кошторисна вартість ремонту собору складає 11 мільйонів гривень Як кажуть у міській раді, наразі втратили понад 4. Це означає, більша частина реставраційної роботи ще попереду. Аби будівля собору не тріщала по швах, тут роблять ін’єкції цементним розчином та укріплюють зводи арками. Щодо інтер’єру, архімандрит Олексій зазначив, досконально це питання вирішуватиме пізніше, після завершення основних робіт. Проте про плани внутрішнього декору сказав, мріє, про білі стіни у храмі, ліпнину та позолоту. Це має бути повітряний, світлий собор. Відео

До Лондона - на дірявих човнах

Четверо херсонських веслувальників представлятимуть Україну на Олімпійських іграх у Лондоні. Андрій Приведа та Олександр Коновалюк у складі вісімки здобули таке право ще в минулому році. Артем Морозов та Дмитро Михай вибороли ліцензії лише кілька тижнів тому. На кваліфікаційній регаті, яка відбулася в швейцарському місті Люцерн, наші академісти прийшли другими, поступившись 33 сотими італійському дуету і випередивши на 53 сотих двійку з Азербайджану.
Дмитро Михай
Реклама в Херсоне
Ейфорія від здобутих ліцензій зникає одразу, коли мова заходить про умови, в яких тренуються наші спортсмени: десятки разів клеєні човни, які випущені задовго до народження самих олімпійців, відсутність тренувальних костюмів і мінімальних коштів на підготовку. Артем Морозов з дружиною Катериною, яка, до речі, теж виступатиме в Лондоні, до сих пір не мають власного житла і з малою дитиною потикаються по родичах. Хоча, як і більшість спортсменів, розповідати про проблеми на камеру не наважується. Головне на часі – посилені тренування, аби витримати олімпійську конкуренцію.
Артем Морозов

«Чотири спортсмени – це не межа», – каже один з тренерів хлопців Олександр Бакарасев. Мала всі шанси виступити на туманному Альбіоні учасниця пекінських ігор Олена Олефіренко, але фінансів на підготовку не знайшлося. До прикладу, у Дніпропетровську, де веслування – спорт №1 і куди переїжджають наші академісти, губернаторська премія за золото Чемпіонату Світу складає 200 тис. грн. Херсонські суми на цьому фоні просто смішні.
Олександр Бакарасев
Праця, фанатизм і бажання – лише завдяки цим складовим і всупереч усьому спортсмени досягають результатів. Натомість, наші чиновники переконані, що в Україні національна валюта – це грамоти, подяки і різного роду макулатура, якою вони щедро обдаровують спортсменів за їхні здобутки. Відео

Який дошкільний заклад найкращий на Херсонщині?

Асоціація Сільгоспвиробників Таврії оголосила результати конкурсу-огляду на «Кращий дитячий садок». У змаганнях взяли участь дошкільні навчальні заклади трьох районів області: Цюрупинського, Каланчацького та Голопристанського. До одних із переможців, ясла-садка N3 "Берегиня», завітав Голова Асоціації Федір Негой.

Переможців визначали за номінаціями по кожному району окремо: у Цюрупинському та Каланчацькому - обирали «Кращі сільські дитячі садки», а в Голопристанському оцінювали «Імідж дошкільного навчального закладу». Головним організатором змагань стала Валентина Веселова, заступник голови Асоціації сільгоспвиробників Таврії. Вона каже, цей проект поки що проводився лише на пілотному рівні, однак високі результати свідчать, що на цьому зупинятися не слід.
У змаганнях взяли участь не лише міські навчальні заклади, а й сільські. Як зазначили в Асоціації Сільгоспвиробників Таврії, усі дошкільні навчальні заклади показали себе на вищому рівні, тож і переможців не мало: дев’ять садочків. Для колективу кожного із них підготували цінні подарунки. Відео

Органічне добриво. Які перспективи на Херсонщині?

Чи потрібно Херсонщині органічне землеробство та які перспективи використання нового добрива? Щоб розглянути ці та інші питання, до круглого столу, зібралися жителі області. Серед присутніх – фермери, сільгоспвиробники, сільські голови та депутати. сільськогосподарських культур, не застосовуючи хімічних препаратів - на круглому столі цій проблемі рішення знайшли.
На цю тему говорили не багато, основні питання серед селян – яка ціна на препарат та як використовувати, скільки сировини необхідно на гектар землі і чи якісне взагалі органічне добриво?
Під час круглого столу розглянули й питання розвитку кооперації на селі. Проблема закупівельної ціни на тваринну продукцію, і не лише молоко, на Херсонщини існує вже давно. Лариса Артеменко, директор сільськогосподарської дорадчої служби Південного регіону, каже, вирішити це питання можливо завдяки створенню сільськогосподарських кооперативів. Відео