Знаменитий космодром Байконур - перший і найбільший у світі. З нього зробили близько половини світових космічних запусків. Звідси в простори Всесвіту проводжали Юрія Гагаріна, а пізніше й інших космонавтів і не лише з Радянського Союзу. Саме з відомим Байконуром херсонець Анатолій Куцюрба пов'язав 25 років свого життя.
12 квітня він не лише святкує з усім світом день авіації та космонавтики, а й згадує, як це було – працювати та жити на Байканурі. Роки, проведені на знаменитому космодромі, херсонець вважає найцікавішими у своєму житті.
До Байконуру Анатолій Куцюрба потрапив наприкінці шістдесятих років одразу після навчання у Казанському авіаційному училищі. У послужному списку херсонця – участь в запусках ракет, зокрема 72-гої, в якій відправляли космонавтів. Протягом 25-ти років Анатолій Григорович брав участь у випробуваннях приладів, системи прицілювання, бортового обчислювального комплексу. Майже вся наземна апаратура, яка забезпечувала роботу ракет була під його контролем. Першу машину, над якою він працював, готували близько півроку.
У Анатолія Куцюрби збереглось немало фотографій, на яких зображені всесвітньовідомі космонавти. З деякими йому довелося познайомитися та поспілкуватися особисто. Як каже, херсонець, на цих фотокартках закарбувалося все найважливіше – від перших ракет до останніх перемог Радянського Союзу у космічно-авіаційній сфері.
Відео
Поблизу набережної Парку Слави на полігоні підприємства працівники Херсонського державного заводу «Паллада» разом з іноземними замовниками уважно слідкують за випробуванням. Док вагою близько 9-ти з половиною тисяч тон невдовзі зануриться до максимальної позначки – близько 12-ти метрів. Палладівці та іноземні гості задоволені – все йде за планом. Херсонський державний завод «Паллада» готує док для передачі судноремонтному заводу з Хорватії. Замовлення тут отримали у 2011-му. Термін служби доку, що занурюється у Дніпро, - 50 років, підйомна сила – 8 з половиною тисяч тон, довжина – 155 метрів, ширина – близько 34-ьох. За словами представника-замовника, у них вже знайомі з якістю роботи палладівців. Традиції, ремесла, науковий прогрес, інженерна думка – навики докобудування на «Палладі» напрацьовували десятиріччями. І на сьогодні плавучі композитні залізобетонні доки, які тут будують - унікальні. Таких у світі ніде не споруджують. А от палладівці подібних за всю історію заводу випустили понад 90-то. Серед замовників – країни з традиційно розвинутим суднобудуванням: Росія, Японія, Північна та Південна Корея, Фінляндія, Болгарія, Туреччина, Нігерія, Алжир. І це ще не весь список. Наразі на Херсонському державному заводі «Паллада» в змозі, окрім плавдоків, будувати і плавучі автономні електростанції, готелі, морські платформи, причали, заправки для малотоннажних суден, хвильорізи. Тож сьогодні на підприємстві готуються до реалізації нових проектів. Згідно з планами, херсонський док через місць має покинути акваторію Дніпра. Тож, як кажуть у суднобудуванні, – сім футів під кілем! Відео 
Пікетувальники стурбовані ситуацією, що склалася на залізниці. З Херсона не виїхати. У касах вокзалу не купити квитків вже за місяць. На пероні стало тихо – поїзди до обласного центру тепер заходять рідко: реформи Укрзалізниці. А тепер, кажуть, докотилися чутки – скорочується поїзд «Херсон-Вадим». Люди обурені – маршрут завжди був серед найбільш популярних. Роблять висновки: «Укрзалізницю» навмисно доводять до такого стану. На пікеті звучить не лише тема сумнівних залізничних реформ. Під стіни білого будинку прийшли хебеківці. Комбінат – на простої, люди – на голодному пайку. 
