Сценарій типовий: недопалок, спалах, пожежа. Спочатку низовий, а потім і верховий ліс охоплює вогонь. На місце все прибувають і прибувають рятувальні підрозділи... Як і кожен вимогливий керівник, по завершенні операції, головний еменесник, має претензії до підлеглих, хай і незначні, але ті будуть розібрані. Самі учасники навчань, і не лише атестовані, кажуть, не має значення, бойова тривога чи ні. Мають завжди бути напоготові. П’ять років тому, у серпневу спеку, лісами Херсонщини прокотилася хвиля пожеж. Стихія відкрила купу слабких місць: не вистачає спецтехніки, підкачує мобілізація. На підмогу рятувальним підрозділам викликали придані сили з інших регіонів. Сьогодні, як і тоді, Херсонщині не вистачає високопрохідної техніки, хоча частину міністерство таки придбало, не створено належну кількість пожежних водойм у лісах, проблеми є і з під’їзними шляхами. А от рівень підготовки особового складу змінився, ефективним стало і співробітництво з лісовими господарствами – у коментарях не приховує начальник теруправління МНС полковник Кропивницький.
Відео
Аптека номер 111 Суворовського району. Ще немає восьмої та тут вже вишикувалася черга. З рецептами у руках за безкоштовними ліками стоять чорнобильці. У одного з них – зошит з записаними прізвищами – він відповідає за дотриманням черги. Тільки от список не допомагає - у аптеці між чорнобильцями виникає скандал. Люди сперечаються через те, хто скільки ліків отримає. Та чи отримає взагалі. Багато хто з них медикаменти не можуть одержати мало не роками. Чорнобильці скаржаться – рецептів виписують дуже багато, а от коштів, що виділяють для отримання ліків, – дуже мало. От і виходить, що медикаменти дістаються лише тім, хто на початку черги. І то лише декільком. Постраждалий внаслідок аварії на ЧАЕС Євген Калінін ліки не може отримати вже 4-ий місяць. Раніше, аби бути першим у черзі, чорнобилець ночував біля аптеки. Чоловік Інни Мішиної – ліквідатор 2-ої категорії, інвалід першої групи. Паралізований 6 років. Аби отримати для чоловіка ліки, жінка зайняла чергу. У ній вона – тридцята. Як каже Емма Сизих, президент Міжнародного благодійного фонду інвалідів Чорнобиля південного регіонального відділення, якщо під час цього разу 4 чоловіка отримають медикаменти, то це вже добре. В міському управлінні соціального захисту розводять руками. Про цю ситуацію знають. Та кивають на фінансування. За даними начальника управління, у Херсоні – 1785 чорнобильців. І на рік на ліки та зубопротезування на 1-го представника цієї категорії виділили майже 50 гривень. А якщо точніше, то держава розщедрилася на 49 гривень 67 копійок. А рецептів виписують на значно більшу суму. Як вихід з цієї ситуації чорнобильцям пропонують у рамках своїх організацій регулювати чергу на отримання медикаментів. Або ініціювати перехід на адресну допомогу, тобто раз у рік просто забрати виділені 50 гривень. Та це влаштовує не усіх пільговиків. На більшу ж допомогу тим, кого торкнулася одна з найстрашніших катастроф в історії людства, – у нас не спроможні. Не у тій державі живемо. Відео 
По завершенню школи - найвища нагорода: атестат з відзнакою та медаль. У Херсоні привітали 108-ім кращих учнів міста. Це ті випускники, які протягом одинадцяти років відзначилися високим рівнем знань, а також славилися інтелектом на всеукраїнських та міжнародних олімпіадах.
Вперше у Херсоні відкрилася пересувна виставка «Морський музей». На ній представлені понад 50 моделей суден. Тут і експедиторські пароплави 17-го століття, і військові радянські та німецькі крейсери. Макети суден виконують харківські майстри. Обирають ті матеріали, які найбільш точно передають епоху того чи іншого періоду. За словами директора музею, одного з майстрів моделей, щоб створити один пароплав потрібно близько року або, навіть, декількох. Серед макетів перших парових машин, підводних човнів та німецьких «піратів» - зменшена у десятки разів модель трищоглового корабля «Баунті». У відомого пароплава досить незвичайна історія. У 1788 році англійський корабель вийшов у Тихий океан до островів Таїті, щоб доставити звідти на Ямайку саджанці хлібного дерева. Проте під час подорожі на «Баунті» команда мореплавців підняла бунт та висадили капітана на баркас у відкритому морі. Відтоді вираз «бунт на «Баунті» став крилатим. Про це відомо і одному з відвідувачів виставки. Ігор Безродній тут не випадково. Він – капітан яхти, з берегів Херсона незабаром вирушає у подорож. Каже, такі експонати варто побачити і майбутнім морякам. На експозиції є ігрові макети - частини пароплавів рухомі, їх, навіть, можна взяти до рук, а також зазирнути у середину корабля. Серед експонатів – і старовинні прилади навігації моряків, карти, гравюри. Цікаво, які таємниці приховують також старовинні документи, зокрема з архівів королівства Великобританії. В яких умовах перебували мореплавці, коли власноруч наносили на ці папери різні позначення? 