Того дня ніщо не віщувало біди. Двоюрідні брати Ілля та Артем, кожному по шість років, з курсів початкової підготовки попрямували до бабусі. Та вже згодом поспішили додому, от-от мали повернутися батьки, що працювали на заробітках у сусідньому селі. Що потягнуло малечу на канал, при чому хлопчаки не вміли плавати, не зрозуміло.В тому, що всі сліди таки ведуть до каналу, вже ніхто не сумнівався, коли пізно ввечері були виявлені речі дітей, акуратно складені на березі водойми. Міліція звернулася за допомогою до одного з місцевих господарств. Потрібний був човен. Дорогу йому селяни готові були світити ліхтарями. Про ту ніч, сам батько і дідусь, Микола Черепаха згадує з жахом. Це він виявив тіла дітей. Відео
«Янка Купала. Кола раю» - драматична історія однієї людини – відомого поета Білорусії та про непростий та суперечливий час, в якому опинилося декілька народів. На сцені Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру імені Миколи Куліша - повномасштабна історична драма.
У Херсоні мають з’явитися «вікна життя». Так називають спеціальні місця, де матері внаслідок небажаної вагітності можуть залишити своє немовля, не піддаючи його життя небезпеці, і де новонароджений одразу ж потрапить до рук лікарів. Про намір їх облаштувати повідомляють в обласному управлінні охорони здоров’я. Адже, як тут кажуть, на Херсонщині продовжують знаходити новонароджених у смітниках, або навіть у туалетах. Часом вже неживих. Цього року такий випадок вже трапився. «Вікно життя» - проект унікальний для України, але аж ніяк не для європейських країн. Сьогодні вони існують в Німеччині, Австрії, Чехії, Угорщині, Італії, Бельгії, Нідерландах та Польщі. Свого часу подібні пункти відкривали при церквах. Суть проекту - таким чином суспільство намагається дати можливість матерям, як це не страшно звучить, дозволити залишитися новонародженим в живих. В Україні «вікна життя» вже відкрили, приміром, у Києві та Львові. У Херсоні ж перше віконце планують облаштувати до кінця цього року – біля приймального відділення пологового будинку Суворовського району. Думають і про друге. 
До міського Палацу дитячої та юнацької творчості він прийшов 55 років тому. Заснував духовий оркестр і з часом став викладати майстерність гри на різних інструментах. За довгі роки в Херсоні навіть поняття з’явилося – «школа Ривкіна». Маестро володів особливим даром: вмів навчити будь-яку дитину грати на тому ж саксофоні, головне, щоб бажання було. А в студії, де працював Семен Миколайович, його не могло не бути. Хлопчаки, що приходили просто з вулиці, вже не залишали джаз. Пройшовши через диксиленд Палацу, найталановитіші з них обрали своєю професією музику. Вихованці Ривкіна ставали студентами музучилищ та консерваторій, перемагали у фестивалях. Частина з них вражають віртуозною грою зали різних країн. Сам маестро вмів відкривати таланти у здавалося ще зовсім малих. Його учні давали результат вже у шість років. Саме стільки було Ромі Купріянову, коли він у складі диксиленду поїхав на міжнародний фестиваль імені Утьосова. Згодом юний музикант візьме премію «Гордість країни». Сьогодні він – в числі кращих студентів Харківської консерваторії. У 2009-му Семена Ривкіна з його колективом запросять до Нідерландів. У країні тюльпанів диксиленд із Херсона дасть 14-ть концертів. Зал буде приголомшений нашими дітьми. А він – як завжди скромно, сидітиме за кулісами… Вічна пам'ять вам, Семене Миколайовичу, людині, яка стала легендою за життя. 