Мешканець Херсона Георгій Федоренко демонструє зроблену власноруч радіокеровану авіамодель. Міні-літак підіймається високо над землею, а там розпочинається неймовірне: винахід виконує різноманітні трюки. Як каже авіамоделіст, інколи такі конструкції можуть робити набагато більше ніж справжні літаки. Георгію Федоренку вісімдесят п’ять років, авіамодулюванням херсонець захоплюється ще зі шкільної лави. Чоловік розповідає, за ці роки сконструював понад 38-ім радіокерованих літаків, крім цього займався кордовими, вільнолітаючими та іншими моделями. Як каже, у свій час викладав авіамоделювання у клубі юних техніків, наразі конструює лише для задоволення. Над останньою роботою працював близько півроку, хоча зазначає, наразі можна створити модель лише за один день. Як каже Георгій, більшість людей вважають, що радіокеровані моделі літаків, кораблів або автомобілів - це іграшки, їх мета - розвага. Однак, конструктор міні-літаків зазначає, сучасний моделізм - це відмінне хобі для всіх, кому подобається працювати головою і руками. При конструкції моделі можна змінювати параметри двигуна, форму літака і навіть розробити його оформлення.
Відео
За ініціативи депутата Херсонської міської ради Андрія Путілова у Чорнобаївському навчально-виховному комплексі та у Музиківській загальноосвітній школі встановили гойдалки, турніки, бруси. Всі ці знаряддя виготовили на Херсонському механічному заводі. Як зазначив Андрій Путілов, оскільки спорт в Україні знаходиться далеко не на вищому рівні, стимул для занять дітям просто необхідний. Для малечі нові турніки – справжня втіха. Виконуючи спортивні вправи, кожен з дітей мріє про різне. Новому майданчику радіє і п’ятикласниця з Музиківки Тетяна Репецька. Дівчинка займається легкою атлетикою, а ще – далеко не жіночим видом спорту – грає у футбол. Педагоги двох шкіл задоволені новими ігровими куточками. У навчально-виховному комплексі Чорнобаївки кажуть, ремонти, у тому числі й приміщення спортивного залу, роблять за кошти батьків. Подарунок від колективу механічного заводу доречний. Адже тепер діти отримали змогу тренуватися не лише у спортзалі, а й на свіжому повітрі, зокрема на перервах. Андрій Путілов на літні канікули запросив малечу до школи літнього дозвілля. Активістів та тих, хто покаже кращі результати чекають нагороди. 
Сюди, на зелену зону, приїхала техніка, почали демонтувати розташований тут сміттєприймач. Херсонці впевнені – майбутнє будівництво тут – незаконне, налаштовані відстоювати територію до кінця. На зеленій зоні знаходиться і інша сторона - представник забудовника. Сергій Ратушний каже, у нього на руках є документи, що дозволяють будівництво. На цій території планують звести багатоповерхівку. Поряд знаходиться директор ЖЕКу. Як каже – дозвіл на будівництво не давав та і зводити тут нічого не можна. Мешканці будинків по Гмирьова розповідають – два роки тому виникла така ж ситуація. Тут так само планувалося будівництво. Та люди завадили. Херсонці кажуть – навколишні будинки звели у післявоєнні роки, вони тримаються на чесному слові. І вже тріщать по швах. До прибудинкової території з’їхалися співробітники міліції, прокуратури, начальники міських управлінь. Поки триває з’ясування, люди намагаються прибрати паркан. 
У кращому випадку кімната, у гіршому – койко-місце, спільна кухня, зручності – прямо по коридору… За радянських часів через гуртожиток пройшла більшість сімей, із тих, хто представляли найбільшу в країні категорію – робочий клас. Таке житло було тимчасовим, адже працівникам заводів і фабрик надавалися квартири… Та, як кажуть, немає нічого більш постійного, як тимчасове. Ті часи давно минули, а от гуртожитки залишилися. Їхні мешканцям тепер доводиться воювати, за право на квадратні метри. …Комбайновий 12 у Херсоні. Всі ці люди віддали немало років заводу імені Петровського, сьогодні ж, кажуть, ризикують лишитися біля розбитого корита. Будь-якої хвилини можуть опинитися на вулиці, адже їхнє житло не приватизоване. 
Люди стурбовані, кажуть - ще в грудні ціна на молоко була на рівні трьох з половиною гривень за літр, після цього різко почала знижуватися. Наразі літр молока коштує трохи більше півтори гривні. Молочники наполягають на утриманні високих закупівельних цін. Як кажуть селяни, низька закупівельна ціна негативно відбивається на прибутках, адже для більшості, корова - вагоме джерело поповнення сімейного бюджету. У місцевої жительки Антоніни Бондюк дві корови, щодня до молокозаводу жінка здає близько 15-ти літрів молока. Як каже, через сезонне зниження цін, затрати на утримання живності перевищують прибутки. Люди кажуть, що зверталися до місцевої влади, однак жодного конструктивного рішення проблеми - не почули. Як зазначають селяни, замість підтримки та збільшення дотацій, людям регулярно підіймають лише податки. У Садівській сільській раді не заперечують, що така проблема є. Як кажуть, тема обговорюються щовесни протягом декількох років. Однак у зниженні цін на молоко чиновники в першу чергу "звинувачують" самих селян. Як зазначив Садівський сільський голова, ще два роки тому, людям запропонували створити спілку, яка б об’єднувала молочників Іванівки. 